карячки
НАВПО́ЧІПКИ (НАПО́ЧІПКИ) (зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., ПО́ЧІПКИ рідко. А дівчинка все ще сиділа навпочіпки перед своїм багаттям (Є. Гуцало); Проць присідає під стіною навпочіпки, просить закурити (В. Бабляк); Томаш сів карачки, намагаючись рухами плечей запнути кожух на грудях (З. Тулуб).
РА́ЧКИ розм. (на долонях і колінах), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., РАЧКУВА́ТО розм.; НАКАРЯ́ЧКИ (НАКАРА́ЧКИ) розм., НАВКАРА́ЧКИ розм. (перев. стати, сісти); НАКАРЯ́ЧКАХ (НАКАРА́ЧКАХ) розм. (перев. стояти, сидіти). А я тую бистру річку Рачки перелізу (П. Чубинський); "Напирають, мабуть, — подумав він, — ще й вискочить не встигну". І вже карачки хутко подерся догори (П. Панч); Зневажливо, носком чобота, штовхав (Кравцов) у спину тих, хто надто рачкувато пересувався плазом (Ю. Бедзик); Він раптом присів накарячки (М. Коцюбинський); Остап ледве підвівся, ставши навкарачки (Ф. Бурлака); Через поріг Юра перелазить накарачках (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- карячки — каря́чки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- карячки — карачки, присл., розм. 1》 Те саме, що навпочіпки; накарячки. 2》 Те саме, що рачки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карячки — КАРЯ́ЧКИ, КАРА́ЧКИ, присл., розм. 1. Те саме, що навпо́чіпки; накарачки, накарячки. Вони сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись (М. Коцюбинський); Ми сиділи карачки під вільховим кущем. Задержані градом у бігу майже попадали на землю (Б.-І. Словник української мови у 20 томах
- карячки — КАРЯ́ЧКИ, КАРА́ЧКИ, присл., розм. 1. Те саме, що навпо́чіпки; накарячки. Вони сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись (Коцюб. Словник української мови в 11 томах