квоктуха
КВО́ЧКА (курка, що висиджує або водить курчат), КВОКТУ́ХА розм. За погрібничком ходила квочка з курчатами, і було чути, як вона стиха поквоктує, гребеться в землі і шарудить соломою (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квоктуха — квокту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- квоктуха — -и, ж., розм. Те саме, що квочка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квоктуха — КВОКТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що кво́чка 1. Усе це – і плескіт цинкового відра в похмурім криничнім провалі, і бабусі з обличчями святих, і квоктуха з ясно-жовтими колобочками курчат – було сповнене для мене зворушливої первісної чарівності (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- квоктуха — КВОКТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що кво́чка¹. Словник української мови в 11 томах
- квоктуха — Квоктуха, -хи ж. Насѣдка. Словник української мови Грінченка