квичати
КУВІ́КАТИ (про свиней — тонко вищати), СКУГИ́КАТИ розм., СКУГОТА́ТИ розм., СКУГНІ́ТИ розм., СКУГОНІ́ТИ підсил. розм., КУРГИ́КАТИ діал., КВИЧА́ТИ діал.; ПОВИ́СКУВАТИ (час від часу). — Док.: куві́кнути, курги́кнути. А на другому возі поросята, прив'язані за ніжки до полудрабків, кувікають, аж скиглять (І. Нечуй-Левицький); Десь за спиною скугонить порося, реве теля (І. Вирган); Кургиче, як свиня в дощ (Словник Б. Грінченка); В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (І. Франко). — Пор. ро́хкати.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квичати — квича́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- квичати — див. співати Словник синонімів Вусика
- квичати — -чу, -чиш, недок., діал. Кувікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квичати — КВИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Кувікати. В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (І. Франко); Не лиш вони боролися з собою, але й їх коні: кусали себе, копали й квичали, як вепри (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- квичати — КВИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Кувікати. В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (Фр., VII, 1951, 305). Словник української мови в 11 томах