1. Орфографічний словник української мови

квичати

квича́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квичати — див. співати Словник синонімів Вусика
  2. квичати — -чу, -чиш, недок., діал. Кувікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квичати — КВИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Кувікати. В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (І. Франко); Не лиш вони боролися з собою, але й їх коні: кусали себе, копали й квичали, як вепри (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  4. квичати — КУВІ́КАТИ (про свиней — тонко вищати), СКУГИ́КАТИ розм., СКУГОТА́ТИ розм., СКУГНІ́ТИ розм., СКУГОНІ́ТИ підсил. розм., КУРГИ́КАТИ діал., КВИЧА́ТИ діал.; ПОВИ́СКУВАТИ (час від часу). — Док.: куві́кнути, курги́кнути. Словник синонімів української мови
  5. квичати — КВИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Кувікати. В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (Фр., VII, 1951, 305). Словник української мови в 11 томах