китяг

КЕ́ТЯГ (КИ́ТЯГ рідше) (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ'Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Нечуй-Левицький); Червоний китяг ягід горить як жар (Марко Вовчок); Опадає бузина Гронами додолу (М. Шпак); Звисають на дахи Вишень червоні кім'яхи (І. Муратов); На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китяг — ки́тяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. китяг — див. кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. китяг — КИ́ТЯГ див. ке́тяг. Словник української мови у 20 томах
  4. китяг — КИ́ТЯГ див. ке́тяг. Словник української мови в 11 томах
  5. китяг — Ки́тяг, -гу и ки́тях, -ху м. 1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г. 2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515. 3) Метелка проса. Мнж. 184. Словник української мови Грінченка