китяг
КЕ́ТЯГ (КИ́ТЯГ рідше) (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ'Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Нечуй-Левицький); Червоний китяг ягід горить як жар (Марко Вовчок); Опадає бузина Гронами додолу (М. Шпак); Звисають на дахи Вишень червоні кім'яхи (І. Муратов); На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китяг — ки́тяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- китяг — див. кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- китяг — КИ́ТЯГ див. ке́тяг. Словник української мови у 20 томах
- китяг — КИ́ТЯГ див. ке́тяг. Словник української мови в 11 томах
- китяг — Ки́тяг, -гу и ки́тях, -ху м. 1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г. 2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515. 3) Метелка проса. Мнж. 184. Словник української мови Грінченка