1. Словник української мови Грінченка

китяг

Ки́тяг, -гу и ки́тях, -ху

м.

1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г.

2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515.

3) Метелка проса. Мнж. 184.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китяг — ки́тяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. китяг — див. кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. китяг — КИ́ТЯГ див. ке́тяг. Словник української мови у 20 томах
  4. китяг — КЕ́ТЯГ (КИ́ТЯГ рідше) (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ'Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Словник синонімів української мови
  5. китяг — КИ́ТЯГ див. ке́тяг. Словник української мови в 11 томах