1. Словник синонімів української мови

книш

ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. із загорнутими всередину краями, змазаний салом або олією); ЖИТНЯ́К (з житнього борошна); РЕ́ПАНЕЦЬ діал. (той, що репнув при випіканні); ОЩИ́ПОК діал. (прісний). Манашка зі своєю Сурою студять холодці, печуть хліби (Г. Хоткевич); Мати дістала з полиці хлібину (А. Головко); Очевидно, всі побували в селі за гайком: про це свідчить бухан хліба, цибуля (В. Еллан); Тепер у чемодані лежить п'ять буханців чорного хліба (Є. Гуцало); На столі під саморобним з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (М. Стельмах); Молодиці й старі діди-хлібники легко вергали в піч, у другу, в третю — книші та паляниці для козацтва (О. Ільченко); — Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Нечуй-Левицький); Умочала (Оксана) руки в воду, перед тим як лопатою посадити в піч, на розгорнутих долонях повипліскувала круглі житняки (М. Рудь); Він згадує про вівсяний ощипок, бульбу і пісний сир, що бувають взимі всею його стравою (І. Франко). — Пор. пере́пічка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книш — книш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. книш — див. ПАЛЯНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  3. книш — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. книш — -а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змащеного салом або олією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. книш — КНИШ, а́, ч. Обрядовий хліб продовгуватої форми з білого тіста із загорнутими всередину краями. Поки бабуся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис); Ганна всю ніч напередодні, як Василеві виїхати, пекла коржі, книші, пироги та паляниці (А. Словник української мови у 20 томах
  6. книш — От маєш Гандзю, книш, тобі грають, а ти спиш. Іронічно до дівчини, що її тяжко обмовляють, а вона нічого не знає. Книш — різдвянний хліб. Сита душа — і без книша. Коли по обіді дають ще якусь перекуску. Хіба моя душа, не гідна книша? Хіба я не заслужив на похвалу? Приповідки або українсько-народня філософія
  7. книш — не з тако́го ті́ста. Особливий, зовсім інший; відрізняється від когось поглядами, вдачею, становищем. Та що це? Куди він (Павло) її (Оленку) штовхає? Тікати з Ковалівки? О, ції Заруби не з такого тіста (В. Кучер). не того́ ті́ста книш. Фразеологічний словник української мови
  8. книш — Книш, -ша́, -ше́ві; книші́, -ші́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. книш — КНИШ, а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677); Де ти бродиш, моя доле? Не докличусь я тебе, Чи в будинках із панами Їси ласощі й книші?... Словник української мови в 11 томах