1. Словник синонімів української мови

коаліція

ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, держав, кожна з яких має власні законодавчі, виконавчі і судові органи); КОНФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, суверенних держав, що мають спільні керівні органи); БЛОК, КОАЛІ́ЦІЯ (держав, партій і т. ін. для тимчасових спільних дій перев. політичного, воєнного характеру); ЛІ́ГА (окремих осіб, організацій, держав з певною суспільно-політичною метою). Виробниче об'єднання; Літературне об'єднання; Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Союз Радянських Соціалістичних Республік; Троїстий Союз; Співдружність незалежних держав; Світове співтовариство; Всесвітня федерація футболу; Російська Федерація; Швейцарська конфедерація; Політичний блок; В 1686 р. російській дипломатії вдалося добитися виступу проти Туреччини порівняно широкою коаліцією європейських держав, так званої священної ліги (Росія, Польща, Австрія, Венеція) (з посібника); Ліга американських українців. — Пор. 1. організа́ція.

СОЮ́З (тісний зв'язок, співробітництво за домовленістю на якійсь основі), АЛЬЯ́НС, КОАЛІ́ЦІЯ, ЄДНА́ННЯ. — Він говорить, що Косінський.. мав таємні зносини з турецьким султаном і присягав на вірність і союз із турками (І. Ле); Північно-європейський альянс; Коаліція миролюбних держав; Єднання прогресивних сил. — Пор. 1. співдру́жність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коаліція — коалі́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коаліція — Союз, спілка, альянс, ліґа, бльок <�блок>, об'єднання, ок. вісь. Словник синонімів Караванського
  3. коаліція — -ї, ж. Об'єднання, союз, угода держав, партій і т. ін. для досягнення спільної мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коаліція — Спілка, співпраця Словник чужослів Павло Штепа
  5. коаліція — КОАЛІ́ЦІЯ, ї, ж. Об'єднання, союз, угода держав, партій і т. ін. для досягнення спільної мети. Данило Галицький і далі продовжував докладати зусилля для утворення коаліції європейських держав проти Золотої Орди (Р. Словник української мови у 20 томах
  6. коаліція — коалі́ція (від лат. coalitio – союз) 1. Союз, об’єднання на добровільних засадах для досягнення спільної мети. 2. Тимчасовий воєнно-політичний союз двох або кількох держав, укладений для спільних дій проти будь-якої держави або групи держав. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. коаліція — Об'єднання, угода, союз держав, створений з метою спільного ведення війни. Універсальний словник-енциклопедія
  8. коаліція — Коалі́ція, -ції, -цією; -лі́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. коаліція — КОАЛІ́ЦІЯ, ї, ж. Об’єднання, союз, угода держав, партій і т. ін. для досягнення спільної мети. Робітники починають з того, що утворюють коаліції проти буржуа; вони виступають спільно для захисту своєї заробітної плати (Комун. маніф. Словник української мови в 11 томах
  10. коаліція — рос. коалиция 1. Союз, добровільне об'єднання громадян, організацій, що створюється на добровільних засадах для досягнення загальних цілей, вирішення і реалізації спільних завдань, планів та інтересів. Eкономічна енциклопедія