коба

ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С. Васильченко); — Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба, промимрив він, нап'яв на голову каптура й пішов (М. Чабанівський); Виходить у плащі з капюшоном на голові.. Ірина (І. Кочерга); Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру (Словник Б. Грінченка); — Здорові! — привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку (Панас Мирний); Люди оглянулись, розглядаючи чоловіка в сіряку з відкинутою назад кобкою (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коба — ко́ба іменник жіночого роду відлога діал. Орфографічний словник української мови
  2. коба — -и, ж., діал. Відлога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коба — КО́БА, и, ж., діал. Відлога. – Здорові! – привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку та показуючи ціле руно посивілого волосся на голові (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. коба — КО́БА, и, ж., діал. Відлога. — Здорові! — привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку та показуючи ціле руно посивілого волосся на голові (Мирний, III, 1954, 12). Словник української мови в 11 томах
  5. коба — Коба, -би ж. 1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425. Словник української мови Грінченка