козачок

СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст., зневажл., ПОСЛУГА́Ч діал.; ДЖУ́РА іст. (зброєносець козацької старшини в 16- 18 ст.), ЦЮ́РА діал., ЧУ́РА діал.; КОЗАЧО́К (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в Україні); ХЛО́ПЕЦЬ заст. (слуга-підліток); ЧЕЛЯ́ДНИК іст., ЧЕЛЯДИ́Н іст., ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ іст. (належний до челяді феодала), ГАЙДУ́К іст. (виїзний лакей); ДВОРО́ВИЙ, ДВОРА́К розм., ДВОРЯ́К рідше, О́БШАР збірн., зах. (селянин, який працював у панському дворі). В палаці забігали, завештались слуги, укладаючи на вози усяке князівське добро (І. Нечуй-Левицький); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Андрій.. зопалу й прогнав служника (Я. Баш); На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (дума); (Конон:) Я наче.. пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (М. Кропивницький); — Та, Боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка); (Оля:) Тимчасом він уже трохи підріс, його, як кріпака, пан забрав до себе за козачка (С. Васильченко); Княжеські челядинці.. вештались по містечках, селах і хуторах і що хотіли, те й робили (О. Стороженко); Трохи віддалік за графом мовчки їхали конюх Петрович і рожевощокий гайдук (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Козачок — Козачо́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. козачок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. козачок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до козак 1-5). 2》 У стародавньому дворянському побуті – хлопчик-слуга. 3》 Веселий, жвавий український народний танець, спочатку поширений серед козацтва. || Музика до цього танцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. козачок — Український народний танець, жвавий і веселий за характером, що виконується у швидкому темпі. Музичний розмір 2/4. Під назвою 'казачек' побутує в Росії. Словник-довідник музичних термінів
  5. козачок — КОЗАЧО́К¹, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до коза́к 1–4. – Я не царенко, не короленко: Я ж отецький синок Да панок-козачок (з народної пісні); Наче полум'я – лампаси, синє небо – башличок, був з-за Дону, з-за Донбасу заповзятий козачок (М. Рудь). 2. іст. Словник української мови у 20 томах
  6. козачок — КОЗАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до коза́к 1-5. — Я не царенко, не короленко: Я ж отецький синок Да панок-козачок (Чуб., III, 1872, 281); Наче полум’я — лампаси, синє небо — башличок, був з-за Дону, з-за Донбасу заповзятий козачок (Рудь, Дон. Словник української мови в 11 томах
  7. козачок — Козачо́к, -чка ж. ум. отъ козак. 1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281. 2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время. 3) насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки... Словник української мови Грінченка