1. Словник синонімів української мови

козеня

КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко); Бігло, бігло козенятко Льодком, льодком, За ним, за ним Цапок слідком (пісня); — Одружися, Нур'ялі, — радила Шафіле.. — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб); Служив я пану шостеє літо, Дали мі, дали козлятко за то. Моє козя впало з воза (пісня); На узлісся вийшла пара козлят (В. Гжицький); Одягли ми ковзани, І у всіх біжать вони. Ох, мов козлик на льоду: — Ох! Тримайте! Упаду! (Г. Бойко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козеня — козеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. козеня — -яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козеня — КОЗЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Т. Шевченко); На веранді .. окотилася коза Білявка. Вона вродила трьох козенят – і всі кізочки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. козеня — Козеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козеня — КОЗЕНЯ́, я́ти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли, козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); *У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152). Словник української мови в 11 томах