козетка
КАНА́ПА (рід м'яких меблів), ДИВА́Н, КОЗЕ́ТКА заст.; ТАХТА́ (широка, без спинки); КУШЕ́ТКА, ОТОМА́НКА (ОТОМА́НА) (невелика, без спинки, з узголів'ям). Іван Васильович ліг на канапу та й задрімав (Остап Вишня); Марко поклав гостя на дивані, а собі до грубки підсунув кушетку (С. Чорнобривець); Настільна лампа під синім шовковим абажуром, етажерка з книжками, м'яка тахта (О. Донченко); Дарка лягає горілиць на отоманку (Ірина Вільде); Пішов я просто до своєї кімнати, де кинувсь на отоману (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козетка — козе́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- козетка — -и, ж., заст. Канапка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козетка — КОЗЕ́ТКА, и, ж., заст. Канапка (див. кана́пка¹). На солом'яній козетці .. лежить підліток (О. Полторацький); Біля вікна – канапе, точніше, досить кокетлива козетка з різьбленими позолоченими бильцями і високою спинкою, оббита ніжно-рожевим шовком (І. Роздобудько). Словник української мови у 20 томах
- козетка — КОЗЕ́ТКА, и, ж., заст. Канапка. На солом’яній козетці.. лежить підліток (Полт., Повість.., 1960, 473). Словник української мови в 11 томах