коли-будь

БУ́ДЬ-КОЛИ (у будь-який час), АБИ́КОЛИ, ПОВСЯКЧА́С, ХОЧ КОЛИ́ розм.; КОЛИ́ ЗАВГО́ДНО розм., КОЛИ́-БУДЬ розм. рідше, КОЛИ́-ПОПА́ЛО (КОЛИ́ ПОПАДЕ́) розм., КОЛИ́ ХО́ЧЕШ (ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., КОЛИ́ ПРИЙШЛО́СЯ (КОЛИ́ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, КОЛИ́ Б (ТО (ТАМ)) НЕ БУЛО́ (НЕ БУ́ДЕ) розм. (будь-коли без розбору). Він звелів січовій кінноті.. відбити охоту у князя Вишневецького будь-коли дражнити справжню армію (І. Ле); — О, я готова стати тобі до помочі повсякчас! — сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); Це були виключно вірші. Рада переписувала їх старанно і могла читати напам'ять коли завгодно й у необмеженій кількості (Ю. Яновський). — Пор. за́вжди́, коли́-не́будь.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коли-будь — коли́-будь прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. коли-будь — присл., розм. У який-небудь час; будь-коли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коли-будь — КОЛИ́-БУДЬ, присл., розм. У будь-який час; будь-коли. Шум в голові заглушував усі гадки, переливався у всілякі найвідразливіші, найстрашніші голоси, які коли-будь чув на своїм віці (І. Франко); Сну йому не треба було купувати. Спав коли-будь і де-будь. Словник української мови у 20 томах
  4. коли-будь — КОЛИ́-БУДЬ, присл., розм. У який-небудь час; будь-коли. Словник української мови в 11 томах