колот
КОЛОТНЕ́ЧА (безладний рух, гомін людей), КОЛОТНЯ́́ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., ХУ́ГА розм., КО́ЛОТ діал. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (М. Руденко); В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була у двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Оленку мало не повалили із ніг.. Коли б не Павло, то, здається, й повік не вибралась з тієї тісноти і веремії (В. Кучер); Князь стоїть, мов тороплений, бо ще й до себе не прийшов за великим ґвалтом поміж військом. У Московщині він зроду такої хуги не бачив (П. Куліш). — Пор. метушня́.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колот — ко́лот іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- колот — -у, ч., діал. Колотнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колот — КО́ЛОТ, у, ч., діал. Колотнеча. Вона все чула .. і боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай (Ганна Барвінок); Ех, Готлібе, Готлібе! Чи знав ти, чи гадав ти, якого колоту наробив твій лист..! (І. Словник української мови у 20 томах
- колот — Ко́лот, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колот — КО́ЛОТ, у, ч., діал. Колотнеча. Вона все чула.. і боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай (Барв., Опов.., 1902, 154); Ех, Готлібе, Готлібе! Чи знав ти, чи гадав ти, якого колоту наробив твій лист..! (Фр., V, 1951, 393). Словник української мови в 11 томах
- колот — Ко́лот, -ту м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Словник української мови Грінченка