комаха

КОМА́ХА (безхребетна членистонога тварина), КОМАШИ́НА, КУ́ЗЬКА (КУ́ЗКА) розм.; КОМА́ШКА, КОМАШИ́НКА (перев. дуже мала). Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Григорій Тютюнник); Тиша над полем, а прислухайся — і почуєш, як життя навколо кипить: маленькі комашини в траві повзають, стрибають коники-швидкокрильці (А. Хижняк); Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний); (Кирило:) Як хоче Господь покарати, то відкіля те й лихо вирине: і ховрах, і кузка, і гемонська муха, і всяка нечисть!.. (М. Кропивницький); Де багато пташок, там нема комашок (приказка); Упав на стовбур білий відблиск сонця, і комашинка лізе по йому (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комаха — кома́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комаха — Кузька, жм. мураха, мурашка; комашка, комашина, зб. комашня. Словник синонімів Караванського
  3. комаха — [комаха] -хие, д. і м. -ас'і Орфоепічний словник української мови
  4. комаха — див. комахи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. комаха — КОМА́ХА див. кома́хи. Словник української мови у 20 томах
  6. комаха — КОМА́ХА див. кома́хи. Словник української мови в 11 томах