комашка

КОМА́ХА (безхребетна членистонога тварина), КОМАШИ́НА, КУ́ЗЬКА (КУ́ЗКА) розм.; КОМА́ШКА, КОМАШИ́НКА (перев. дуже мала). Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Григорій Тютюнник); Тиша над полем, а прислухайся — і почуєш, як життя навколо кипить: маленькі комашини в траві повзають, стрибають коники-швидкокрильці (А. Хижняк); Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний); (Кирило:) Як хоче Господь покарати, то відкіля те й лихо вирине: і ховрах, і кузка, і гемонська муха, і всяка нечисть!.. (М. Кропивницький); Де багато пташок, там нема комашок (приказка); Упав на стовбур білий відблиск сонця, і комашинка лізе по йому (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комашка — кома́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комашка — -и, ж. Зменш. до комаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комашка — КОМА́ШКА, и, ж. Зменш. до кома́ха. Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський); В високій траві гудуть польові комашки, а здалека блищать коси косарів (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. комашка — КОМА́ШКА, и, ж. Зменш. до кома́ха. Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (Коцюб., І, 1955, 176); В високій траві гудуть польові комашки, а здалека блищать коси косарів (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. комашка — Комашка, -ки ж. ум. отъ комаха. Словник української мови Грінченка