1. Словник синонімів української мови

комендор

АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: — До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер'яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комендор — комендо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комендор — -а, ч. Морський артилерист; матрос-навідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комендор — КОМЕНДО́Р, а, ч. Морський артилерист; матрос-навідник. Навіть комендори .. – напівголі, богатирського здоров'я матроси – і ті часом не витримували, знеможено падали біля своїх розпечених гармат (О. Словник української мови у 20 томах
  4. комендор — комендо́р (від лат. commendo – доручаю) в російському (з 18 ст. до 1917 р.) та флотах деяких інших держав матрос, який обслуговує артилерійську установку. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. комендор — КОМЕНДО́Р, а, ч. Морський артилерист; матрос-навідник. Навіть комендори на бронепоїздах — напівголі, богатирського здоров’я матроси — і ті часом не витримували, знеможено падали біля своїх розпечених гармат (Гончар, II, 1959, 125)... Словник української мови в 11 томах