1. Словник синонімів української мови

комірний

КОМІРНИ́К (той, хто завідує коморою), КОМІРНИ́Й рідко, МАГАЗИ́ННИК діал. Облагородив архітектуру мікрорайону Слобідські Черемушки комірник Корбюзюк, який звів тут власний будинок у мавританському стилі (А. Крижанівський); Раніше гвіздки, нитки й клей одержував майстер, а зараз комірний видає їх (з газети); — Та я, — кажу, — знаю добре той рахунок.. У магазинників лишиться вісім шісток, а в корбових дві ринські (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комірний — комі́рний прикметник квартирний розм. комірни́й прикметник від: комо́ра Орфографічний словник української мови
  2. комірний — I ком`ірний-а, -е. Квартирний, житловий. II комірн`ий-а, -е: Комірний хліб; Комірний врожай — кількість зерна, зернових культур, зібраних і відправлених на склади, елеватори і т. ін. (на відміну від біологічного врожаю, що підраховується на корені). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комірний — КОМІ́РНИЙ, а, е, заст., розм. 1. Те саме, що кварти́рний. До листа додані були рахунки плати комірної, яку зміг зібрати Турковський (Леся Українка). 2. у знач. ім. комі́рне, ного, с. Наймана кімната, куток. Словник української мови у 20 томах
  4. комірний — Комі́рний, -ного, -ному Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. комірний — КОМІ́РНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що кварти́рний. 2. у знач. ім. комі́рне, ного, с. Наймана кімната, куток. Батько Олексин був такий бідняк, що не мав навіть своєї хати і жив у комірнім (Хотк., Довбуш, 1965, 176); Мойшем, вислухавши мене, .. Словник української мови в 11 томах