1. Словник синонімів української мови

конфітури

ВАРЕ́ННЯ (зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти), КОНФІТУ́РИ зах. — А зварю лишень я свіжого варення з малини (І. Нечуй-Левицький); — Які конфітури Раїса любить, бо вона любить всякі?.. (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфітури — конфіту́ри множинний іменник варення діал. Орфографічний словник української мови
  2. конфітури — Конфіту́ри, конфітюри, мн. Джем, варення. Перекажіть там вис[око]пов[ажаним] панам комітету ("Спілки” і „Наук[ового] віс[ника]”), що ніяк не годиться з руськими літератками торгуватися, бо хоть вони і поетеси, та, проте, по рожах не ходять... Українська літературна мова на Буковині
  3. конфітури — Варення; (з протертих плодів) повидло, джем, (густе) пастила. Словник синонімів Караванського
  4. конфітури — -ів, мн., зах. Варення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конфітури — КОНФІТУ́РИ, ів, мн. (одн. конфіту́ра, и, ж.), діал. Конфітюр. – Ми пили чай на веранді. Пробували свіжі смородинові конфітури, що я наварила (І. Словник української мови у 20 томах
  6. конфітури — Конфіту́ри, -ту́р, -ту́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конфітури — КОНФІТУ́РИ, ів, мн., зах. Варення. — Ми пили чай на веранді. Пробували свіжі смородинові конфітури, що я наварила (Фр., IV, 1950, 361); Дарка збирала малину панам на конфітури (Л. Укр., III, 1952, 660). Словник української мови в 11 томах