конфітури
КОНФІТУ́РИ, ів, мн. (одн. конфіту́ра, и, ж.), діал.
Конфітюр.
– Ми пили чай на веранді. Пробували свіжі смородинові конфітури, що я наварила (І. Франко);
Тася присіла перед грубкою, запустила в неї руки, щось довго порпалась там і витягла врешті звідти слоїчок із конфітурами (М. Коцюбинський);
Дарка збирала малину панам на конфітури (Леся Українка);
Ми сідаємо на широченну руду канапу. На столику неминучий чайник, конфітури (В. Винниченко);
Ніхто більше не варить йому його улюбленої конфітури з полуниць і ніколи не зварить... (Б. Антоненко-Давидович);
Шкода, що дівчина утекла. Мені здалося, що в неї вишнева конфітура на губах (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфітури — конфіту́ри множинний іменник варення діал. Орфографічний словник української мови
- конфітури — Конфіту́ри, конфітюри, мн. Джем, варення. Перекажіть там вис[око]пов[ажаним] панам комітету ("Спілки” і „Наук[ового] віс[ника]”), що ніяк не годиться з руськими літератками торгуватися, бо хоть вони і поетеси, та, проте, по рожах не ходять... Українська літературна мова на Буковині
- конфітури — Варення; (з протертих плодів) повидло, джем, (густе) пастила. Словник синонімів Караванського
- конфітури — -ів, мн., зах. Варення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфітури — ВАРЕ́ННЯ (зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти), КОНФІТУ́РИ зах. — А зварю лишень я свіжого варення з малини (І. Нечуй-Левицький); — Які конфітури Раїса любить, бо вона любить всякі?.. (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
- конфітури — Конфіту́ри, -ту́р, -ту́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конфітури — КОНФІТУ́РИ, ів, мн., зах. Варення. — Ми пили чай на веранді. Пробували свіжі смородинові конфітури, що я наварила (Фр., IV, 1950, 361); Дарка збирала малину панам на конфітури (Л. Укр., III, 1952, 660). Словник української мови в 11 томах