1. Словник української мови у 20 томах

конфітюр

КОНФІТЮ́Р, у, ч.

Різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених із цукром і желейними речовинами.

Для конфітюру краще використовувати сировину, багату на пектин – яблука, айву, сливу, смородину, порічки (з наук.-попул. літ.);

Як і варення, конфітюр готують зі свіжих зрілих плодів (з навч. літ.);

* У порівн. Одна поп-зірка все співає: “У слов'янки губи, як рахат-лукум”. Ну співала б – як малина, як горобина, як конфітюр, як мед (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфітюр — конфітю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конфітюр — -у, ч. Різновид варення, виготовленого з речовинами, які утворюють желе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфітюр — конфітю́р (франц. confiture, від confire – варити у цукрі) різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених з цукром і желейними речовинами. Словник іншомовних слів Мельничука