конфітюр
конфітю́р
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфітюр — -у, ч. Різновид варення, виготовленого з речовинами, які утворюють желе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфітюр — КОНФІТЮ́Р, у, ч. Різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених із цукром і желейними речовинами. Для конфітюру краще використовувати сировину, багату на пектин – яблука, айву, сливу, смородину, порічки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- конфітюр — конфітю́р (франц. confiture, від confire – варити у цукрі) різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених з цукром і желейними речовинами. Словник іншомовних слів Мельничука