1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конфітюр

конфітю́р

-у, ч.

Різновид варення, виготовленого з речовинами, які утворюють желе.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфітюр — конфітю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конфітюр — КОНФІТЮ́Р, у, ч. Різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених із цукром і желейними речовинами. Для конфітюру краще використовувати сировину, багату на пектин – яблука, айву, сливу, смородину, порічки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. конфітюр — конфітю́р (франц. confiture, від confire – варити у цукрі) різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених з цукром і желейними речовинами. Словник іншомовних слів Мельничука