конфітура

КОНФІТУ́РА див. конфіту́ри.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфітура — конфіту́ра кул. варення (ср, ст): Конфітура – це цілі овочі, смажені на соковику. Соковик заварюємо і шумуємо. На 1 кґ овочів даємо 1 1/2 кґ цукру, а 1 1/2 шклянки води. Заварюємо в широкій посудині, небагато нараз, щоби скоро варилися. Лексикон львівський: поважно і на жарт