конфітура

конфіту́ра кул. варення (ср, ст): Конфітура – це цілі овочі, смажені на соковику. Соковик заварюємо і шумуємо. На 1 кґ овочів даємо 1 1/2 кґ цукру, а 1 1/2 шклянки води. Заварюємо в широкій посудині, небагато нараз, щоби скоро варилися. Довге смаження некорисно впливає на запах і краску конфітури (Нова хата 1934)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфітура — КОНФІТУ́РА див. конфіту́ри. Словник української мови у 20 томах