коригувати
ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док.: ви́правити, попра́вити, скоректува́ти, скоригува́ти, перепра́вити, відредагува́ти, ви́читати, спра́вити. До неї ходив дорогий вчитель музики й виправляв її гру на роялі (І. Нечуй-Левицький); Все, що тілько зробила (Ольга), треба було за нею переглядати і поправляти (І. Франко); Учасники експедиції весь час коректували карти, виправляли координати багатьох островів (з науково-популярної літератури); Можна признати рацію моєму бажанню коригувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око (Леся Українка); Якщо потрібна ця дата, то справтеся, з якого і до якого дня вони грали, та й переправте (Панас Мирний); Наталя Василівна.. сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (О. Копиленко); (Батура:) Я відредагую ваші записки (О. Корнійчук); Крайнюк вичитував коректуру свого нарису (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- коригувати — коригува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- коригувати — див. корегувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коригувати — Правити, виправлювати, виправити, повиправлювати, справлювати, справити, посправлювати, див. коректувати Словник чужослів Павло Штепа
- коригувати — КОРИГУВА́ТИ, рідше КОРЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод. 1. Вносити корективи, виправлення в що-небудь. Талочка .. захоплено допомагала йому, хоч .. йому доводилося її весь час коригувати (Д. Словник української мови у 20 томах
- коригувати — коригува́ти див. коректувати Словник іншомовних слів Мельничука