1. Словник синонімів української мови

коровай

ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. із загорнутими всередину краями, змазаний салом або олією); ЖИТНЯ́К (з житнього борошна); РЕ́ПАНЕЦЬ діал. (той, що репнув при випіканні); ОЩИ́ПОК діал. (прісний). Манашка зі своєю Сурою студять холодці, печуть хліби (Г. Хоткевич); Мати дістала з полиці хлібину (А. Головко); Очевидно, всі побували в селі за гайком: про це свідчить бухан хліба, цибуля (В. Еллан); Тепер у чемодані лежить п'ять буханців чорного хліба (Є. Гуцало); На столі під саморобним з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (М. Стельмах); Молодиці й старі діди-хлібники легко вергали в піч, у другу, в третю — книші та паляниці для козацтва (О. Ільченко); — Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Нечуй-Левицький); Умочала (Оксана) руки в воду, перед тим як лопатою посадити в піч, на розгорнутих долонях повипліскувала круглі житняки (М. Рудь); Він згадує про вівсяний ощипок, бульбу і пісний сир, що бувають взимі всею його стравою (І. Франко). — Пор. пере́пічка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коровай — корова́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коровай — див. ХЛІБ. Словник синонімів Караванського
  3. коровай — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. коровай — -ю, ч., етн. Великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, що його печуть на весілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коровай — КОРОВА́Й, ю, ч., етн. Великий круглий здобний хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля або на якісь інші урочистості чи свята. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають (Номис); Починався весільний обряд .. печенням короваю (І. Словник української мови у 20 томах
  6. коровай — На чужий коровай очей не зривай. За чужою жінкою не заглядай. Коровай — весільний хліб. Сходися роде, коровай буде. Запрошення родини на велике родинне свято. Весілля та христини є родинними святами де повинна бути вся родина. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. коровай — Священний хліб в українців; відіграє важливу ритуальну роль у весільних обрядах; фігурував колись як жертовна річ; приготування к. пов'язане з численними ритуальними діями, супроводжується спеціальними співами;... Універсальний словник-енциклопедія
  8. коровай — Корова́й, -ва́ю і -ва́я; -ва́ї, -ва́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. коровай — КОРОВА́Й, ю, ч., етн. Великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають (Номис, 1864, № 7156); Починався весільний обряд.. печенням короваю (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. коровай — Коровай, -ваю м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156. Словник української мови Грінченка