косарка
КОСА́РКА (машина для скошування трав'янистих рослин, хліба); ЖНИВА́РКА, ЖА́ТКА (для скошування перев. злакових рослин); СІНОКОСА́РКА (для скошування трави); САМОСКИ́ДКА (жниварська машина, яка самостійно скидає зрізаний хліб); ЛОБОГРІ́ЙКА (машина з ручним скиданням зрізаного стебла); СНОПОВ'ЯЗА́ЛКА (машина, яка косить і в'яже в снопи жито, пшеницю тощо). По заливних берегах Удаю на рівнинних місцях працювали косарки (О. Десняк); Заблискотять косарки в житі (П. Тичина); Бригадир сіла на жниварку-самоскидку (І. Ле); Жнива там у розпалі, стрекочуть жатки, їх крила пірнали в хліб, як весла (В. Земляк); Збираємо кукурудзу спеціально пристосованими сінокосарками (з газети); Вишикувані в ряд стоять самоскидки, снопов'язалки (В. Минко); Поки лобогрійка, запряжена трійкою міцних коней, пройде гони і повернеться назад, я маю віддихатись і бути готовим змінити й свого напарника (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- косарка — коса́рка іменник жіночого роду машина Орфографічний словник української мови
- косарка — -и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- косарка — КОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя і т. ін. Пшениця через борт косарки перевисає, крило з напругою скидає зернисті снопи (К. Гордієнко); Косарі, у білих сорочках, обкошували береги, на рівнині косили косарками (О. Словник української мови у 20 томах
- косарка — Коса́рка, -рки, -рці; -са́рки, -са́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- косарка — КОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя тощо. Пшениця через борт косарки перевисає, крило з напругою скидає зернисті снопи (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах
- косарка — Косарка, -ки ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. (Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10. Словник української мови Грінченка