1. Словник української мови в 11 томах

косарка

КОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя тощо.

Пшениця через борт косарки перевисає, крило з напругою скидає зернисті снопи (Горд., Дівчина.., 1954, 222);

Я й тепер, бува, під час жнив комсомольцям такі вистави показую, що дівчата не знають, за ким треба спритніше в’язати: чи за мною, чи за косаркою (Мур., Бук. повість, 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косарка — коса́рка іменник жіночого роду машина Орфографічний словник української мови
  2. косарка — -и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косарка — КОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя і т. ін. Пшениця через борт косарки перевисає, крило з напругою скидає зернисті снопи (К. Гордієнко); Косарі, у білих сорочках, обкошували береги, на рівнині косили косарками (О. Словник української мови у 20 томах
  4. косарка — КОСА́РКА (машина для скошування трав'янистих рослин, хліба); ЖНИВА́РКА, ЖА́ТКА (для скошування перев. злакових рослин); СІНОКОСА́РКА (для скошування трави); САМОСКИ́ДКА (жниварська машина, яка самостійно скидає зрізаний хліб)... Словник синонімів української мови
  5. косарка — Коса́рка, -рки, -рці; -са́рки, -са́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. косарка — Косарка, -ки ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. (Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10. Словник української мови Грінченка