1. Словник синонімів української мови

косиця

КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються). Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби (І. Нечуй-Левицький); Будуть завтра їхати танкісти, І тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (А. Малишко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу (Уляна Кравченко); Один цвіт не робить вінка (прислів'я); На узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косиця — Китиця [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. косиця — коси́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. косиця — див. цвіт Словник синонімів Вусика
  4. косиця — -і, ж. 1》 Зменш.-пестл. до коса I. 2》 бот., розм. Те саме, що вуса 3). 3》 розм. Квітка, якою заквітчуються. 4》 рідко. Загнуте перо у хвості птаха. 5》 мн. Загнуті кільцем вверх середні рульові пір'їни у хвості селезня крижня. || Загнуті в бік крайні хвостові пір'їни тетерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. косиця — КОСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що коса́1. Малуша розгублено озиралась на здорових, червонощоких, вусатих хлопців, що обступали її колом, сміялись, сіпали за руки, навіть за косиці (С. Скляренко); Їй заплітає дві косиці Ласкава матері рука (А. Словник української мови у 20 томах
  6. косиця — КОСИ́ЦЯ, і, ж. 1. Зменш.-пестл. до коса́¹. Коли вона говорила, косиці її метлялися в повітрі (Собко, Скеля.., 1961, 57); О. Сергій, низенький, з рудими, рідкими косицями, викинув з рота декілька деренчливих слів (Чумак, Черв. заспів, 1956, 145); *Образно. Словник української мови в 11 томах