1. Словник синонімів української мови

костриця

ВІВСЯ́НИЦЯ (один із видів трав, злакова кормова рослина, що росте на вологому ґрунті), КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ). Пласт зорали й посіяли тимофіївку з вівсяницею лучною (з журналу); Береги ставу.. вкриті були суцільним трав'яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка (В. Минко).

КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ) (внутрішня неволокниста частина конопель, льону тощо, що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин), ТЕРМІ́ТТЯ. Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (А. Головко); Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, — мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); По вулицях, замощених нетесаними колодами, вітер носив сміття базарів, солому, сіно, терміття з конопель (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костриця — костри́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. костриця — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. костриця — кістриця, -і, ж. 1》 Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. 2》 бот. Те саме, що вівсяниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. костриця — КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Внутрішня здерев'яніла тверда неволокниста частина стебла прядивних рослин (конопель, льону і т. ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої оброблення цих рослин; терміття. Словник української мови у 20 томах
  5. костриця — Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова — одна з найкращих лукових трав, к. червона — пасовищний злак і к. борозниста (типчак). Універсальний словник-енциклопедія
  6. костриця — КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі].. Словник української мови в 11 томах
  7. костриця — Костриця, -ці ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599. Словник української мови Грінченка