1. Словник синонімів української мови

котушка

I. КОТО́К (пристрій для намотування дроту, кабелю), КОТУ́ШКА. Здається, що смиче він той червоний провід не з котка, почепленого на грудях, а з самих грудей. Смиче, як закривавлену живу нитку власного нерва (О. Гончар); Біля Білогруда сидів на дні човна зв'язківець і висотував з котушки провід (Ю. Бедзик).

КОТУ́ШКА (порожнистий стрижень перев. з кружечками на кінцях для намотування ниток, стрічки тощо), КОТО́К, ЦІ́ВКА, ШПУ́ЛЬКА, ШПУ́ЛЯ (в швацьких, прядильних, ткацьких верстатах). В темній крамниці попід стінами тяглися заставлені різним крамом полиці — он котушки ниток, он мило, он пряники, цукерки (П. Панч); Коток ниток; Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб мій і сіль! (Я. Щоголів); А молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла (А. Головко); Серед велетнів-верстатів не побачиш людину без діла. Ткалі швидко замінюють шпулі в човниках, спритно пускають у дію механізми (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котушка — коту́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. котушка — -и, ч. 1》 тех. Те саме, що коток 3). 2》 ел., радіо. Прилад, що складається з порожнистої циліндричної основи з намотаним на неї дротом. Контурна котушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котушка — Навитка Словник чужослів Павло Штепа
  4. котушка — КОТУ́ШКА, и, ч. 1. техн. Те саме, що кото́к² 3, 5. Попід тином біг з котушкою червоноарміець і змотував чорний дріт (П. Панч); Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем (О. Словник української мови у 20 томах
  5. котушка — (індуктивна котушка) звитий у ряд витків електричний дріт, що при проходженні електричного струму створює магнітне поле; збільшує індуктивність електричного кола; може мати магнітне осердя, напр., феромагнітний стержень, або не мати його (к. повітряна, т.зв. соленоїд). Універсальний словник-енциклопедія
  6. котушка — на всю (на по́вну) коту́шку, з дієсл. 1. По-справжньому, зі всією вимогливістю, строгістю і т. ін. Щоранку майор Швечик виводив свою групу на берег затоки .. і муштрував на повну котушку (Ю. Збанацький). 2. Найбільше з можливого, дуже суворо. Фразеологічний словник української мови
  7. котушка — КОТУ́ШКА, и, ч. 1. техн. Те саме, що кото́к 3. Попід тином біг з котушкою червоноармієць і змотував чорний дріт (Панч, II, 1956, 150); Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем (Гончар, І, 1954, 64). 2. ел., радіо. Словник української мови в 11 томах