котушка
коту́шка
-и, ч.
1》 тех. Те саме, що коток 3).
2》 ел., радіо. Прилад, що складається з порожнистої циліндричної основи з намотаним на неї дротом. Контурна котушка.
Індуктивна котушка — елемент електичного кола, що є сукупністю витків, призначений для використання його індуктивності. **
На всю (на повну) котушку розм. — а) на повну потужність (увімкнути який-небудь апарат, механізм і т. ін.); б) на повну силу, без яких-небудь обмежень; в) повною мірою, по заслугах, без поблажливості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- котушка — коту́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- котушка — Навитка Словник чужослів Павло Штепа
- котушка — КОТУ́ШКА, и, ч. 1. техн. Те саме, що кото́к² 3, 5. Попід тином біг з котушкою червоноарміець і змотував чорний дріт (П. Панч); Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем (О. Словник української мови у 20 томах
- котушка — (індуктивна котушка) звитий у ряд витків електричний дріт, що при проходженні електричного струму створює магнітне поле; збільшує індуктивність електричного кола; може мати магнітне осердя, напр., феромагнітний стержень, або не мати його (к. повітряна, т.зв. соленоїд). Універсальний словник-енциклопедія
- котушка — на всю (на по́вну) коту́шку, з дієсл. 1. По-справжньому, зі всією вимогливістю, строгістю і т. ін. Щоранку майор Швечик виводив свою групу на берег затоки .. і муштрував на повну котушку (Ю. Збанацький). 2. Найбільше з можливого, дуже суворо. Фразеологічний словник української мови
- котушка — I. КОТО́К (пристрій для намотування дроту, кабелю), КОТУ́ШКА. Здається, що смиче він той червоний провід не з котка, почепленого на грудях, а з самих грудей. Смиче, як закривавлену живу нитку власного нерва (О. Словник синонімів української мови
- котушка — КОТУ́ШКА, и, ч. 1. техн. Те саме, що кото́к 3. Попід тином біг з котушкою червоноармієць і змотував чорний дріт (Панч, II, 1956, 150); Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем (Гончар, І, 1954, 64). 2. ел., радіо. Словник української мови в 11 томах