1. Словник синонімів української мови

кочовик

КОЧІВНИ́К (представник кочівного племені, народу), КОЧОВИ́К, НОМА́Д іст. В сиву давнину біля цієї могили таборилися стійбища кочівників (С. Добровольський); Танки вдосвіта палали по туманному полю, як вогнища кочовиків (О. Гончар); Були номади — скіфи кочові. Товар свій пасли десь там аж до Криму (Л. Костенко); Номади кочують по безкраїх пустинях цілі тисячі років у пошуках пасовиськ для своїх табунів (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочовик — кочови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кочовик — Кочівник, (у шатрі) шатерник, п! СКИТАЛЬНИК; мн. КОЧОВИКИ, іс. номади. Словник синонімів Караванського
  3. кочовик — КОЧОВИ́К див. кочови́ки. Словник української мови у 20 томах
  4. кочовик — Кочови́к, -ка і кочівни́к, -ка́; -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кочовик — КОЧОВИ́К див. кочовики́. Словник української мови в 11 томах