1. Словник синонімів української мови

кочівний

КОЧІВНИ́Й (про племена, народи тощо), КОЧОВИ́Й, НЕОСІ́ЛИЙ. Країна (Карпатська Русь), переважно лісиста, бідна на хліб, робила неможливим заведення панщизняного гніту, давала багато поля до кочового, пастирського або й розбійницького життя (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочівний — кочівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кочівний — -а, -е. Те саме, що кочовий. Кочівні племена. Кочівні птахи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кочівний — КОЧІВНИ́Й, а, е. Те саме, що кочови́й. Кочівні племена; Кочівне шатро; Кочівні птахи; А тут прибула ще кочівна бригада реставраторів, що ставила свого часу сміховинне оце риштовання, яким ніхто, крім лелеки, й не скористався (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. кочівний — КОЧІВНИ́Й, а, е. Те саме, що кочови́й. Кочівні племена; Кочівне шатро; Кочівні птахи. Словник української мови в 11 томах