1. Словник синонімів української мови

красуня

КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ рідше), КРАСУ́ХА розм., КРА́ЛЯ розм., ХОРОШУ́ЛЯ розм., КРАСА́ заст., КРАСУ́ЛЯ діал., КРАСОВИ́ЦЯ діал., ГРА́ЦІЯ поет. заст., БОГИ́НЯ поет. Якби зібрать красунь усіх віків, повз мене хай ідуть вони без краю, Марії я на них не проміняю, ні одній з них не вклониться мій спів (В. Сосюра); Це була звичайна собі дівчина, метка й моторна, ..не потвора, але ж і не вродливиця (О. Ільченко); В мене донечка красуха (Л. Глібов); На всю околицю краля (О. Стороженко); (Цокуль:) Ха-ха-ха! Найшов хорошулю! Та вона слаба, у неї либонь чорна болість (І. Карпенко-Карий); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка); (Оксана:) Цебто я така красуля? (Горнов:) А то ж і ні? (М. Кропивницький); Що то вже за молодиця була красовиця! (Марко Вовчок); — Ти й так повинен би співать, як бог, коли ся грація перед тобою! (Леся Українка); Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красуня — (вродлива жінка, дівчина) краля, поет, богиня. Словник синонімів Полюги
  2. красуня — красу́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. красуня — КРАСУЛЯ, вродливиця, жм. красючка, красуха, ж. краля, п. краса, грація, с. богиня, королева. Словник синонімів Караванського
  4. красуня — [красун'а] -н'і, ор. -неийу Орфоепічний словник української мови
  5. красуня — -і, ж. 1》 Вродлива дівчина, жінка; вродливиця. 2》 Про щось гарне (перев. вживається як прикладка). 3》 Уживається як складова частина термінів, що означають сорти яблунь, груш і т. ін. Лісова красуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. красуня — КРАСУ́НЯ, і, ж. 1. Уродлива дівчина, жінка. Під деревом .. стояла дивної краси висока молода красуня (І. Нечуй-Левицький); Глухою доріжкою .. ходила в саду доросла дочка учителя, красуня Маруся (С. Словник української мови у 20 томах
  7. красуня — Красу́ня, -ні, -нею, -не! -су́ні, -су́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. красуня — КРАСУ́НЯ, і, ж. 1. Уродлива дівчина, жінка; вродливиця. Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня (Н.-Лев., III, 1956, 291); Глухою доріжкою .. ходила в саду доросла дочка учителя, красуня Маруся (Вас. Словник української мови в 11 томах
  9. красуня — Красуня, -ні ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372. Словник української мови Грінченка