кресленик
КРЕ́СЛЕННЯ (умовне графічне зображення якогось об'єкта — машини, споруди тощо), КРЕСЛЮ́НОК, КРЕ́СЛЕНИК, РИСУ́НОК. Тексту, звичайно, я не добрав, але малюнки й креслення, добре й умілою рукою пороблені, показували мені повну картину будування (Ю. Яновський); Були хрестові походи. Назад верталися хто з чим: хто з вірою, хто із золотом.. Траплялися й такі, що везли із собою додому креслюнки веж (з журналу); На дошці рисунок Піфагорової теореми та вся майже дошка обписана доказами (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кресленик — кре́сленик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кресленик — -а, ч. Графічне зображення предмета із зазначенням даних, необхідних для його виготовлення, контролю, експлуатації і ремонту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кресленик — КРЕ́СЛЕНИК, а, ч., техн. Те саме, що кре́слення 2. Кресленик передає основну ідею якоїсь машини, приладу тощо за допомогою умовних позначень (з наук. літ.); * Образно. Серед порожніх берегів тече оголена ріка. Пласка й безбарвна .. Словник української мови у 20 томах
- кресленик — КРЕ́СЛЕНИК, а, ч., техн. Те саме, що кре́слення 2. Детальний кресленик; Складальний кресленик. Словник української мови в 11 томах