кресленик

КРЕ́СЛЕННЯ (умовне графічне зображення якогось об'єкта — машини, споруди тощо), КРЕСЛЮ́НОК, КРЕ́СЛЕНИК, РИСУ́НОК. Тексту, звичайно, я не добрав, але малюнки й креслення, добре й умілою рукою пороблені, показували мені повну картину будування (Ю. Яновський); Були хрестові походи. Назад верталися хто з чим: хто з вірою, хто із золотом.. Траплялися й такі, що везли із собою додому креслюнки веж (з журналу); На дошці рисунок Піфагорової теореми та вся майже дошка обписана доказами (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кресленик — кре́сленик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кресленик — -а, ч. Графічне зображення предмета із зазначенням даних, необхідних для його виготовлення, контролю, експлуатації і ремонту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кресленик — КРЕ́СЛЕНИК, а, ч., техн. Те саме, що кре́слення 2. Кресленик передає основну ідею якоїсь машини, приладу тощо за допомогою умовних позначень (з наук. літ.); * Образно. Серед порожніх берегів тече оголена ріка. Пласка й безбарвна .. Словник української мови у 20 томах
  4. кресленик — КРЕ́СЛЕНИК, а, ч., техн. Те саме, що кре́слення 2. Детальний кресленик; Складальний кресленик. Словник української мови в 11 томах