кресленик

КРЕ́СЛЕНИК, а, ч., техн.

Те саме, що кре́слення 2.

Кресленик передає основну ідею якоїсь машини, приладу тощо за допомогою умовних позначень (з наук. літ.);

* Образно. Серед порожніх берегів тече оголена ріка. Пласка й безбарвна .. Не ріка, лише труп ріки. Схематизований кресленик з підручника гідрографії (В. Домонтович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кресленик — кре́сленик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кресленик — -а, ч. Графічне зображення предмета із зазначенням даних, необхідних для його виготовлення, контролю, експлуатації і ремонту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кресленик — КРЕ́СЛЕННЯ (умовне графічне зображення якогось об'єкта — машини, споруди тощо), КРЕСЛЮ́НОК, КРЕ́СЛЕНИК, РИСУ́НОК. Тексту, звичайно, я не добрав, але малюнки й креслення, добре й умілою рукою пороблені, показували мені повну картину будування (Ю. Словник синонімів української мови
  4. кресленик — КРЕ́СЛЕНИК, а, ч., техн. Те саме, що кре́слення 2. Детальний кресленик; Складальний кресленик. Словник української мови в 11 томах