крикнява

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм., ША́РВАРОК розм., ТАРАРА́М розм., КАЛАБА́ЛИ́К діал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУК діал. (при сварці). — У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів — знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали (цигани) в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз — заглушаючи всю метушню і ґвалт — по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок — гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів'я); До приймальні зайшов Гаманюк.. — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Христя) (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам'ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). — Пор. 1. крик.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крикнява — кри́княва іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. крикнява — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. крикнява — КРИ́КНЯВА, и, ж., розм. Крик багатьох людей; шум, галас, гамір. На подвір'ї піднявся галас, шум, крикнява (І. Нечуй-Левицький); Крикнява тим часом стихала... (М. Коцюбинський); Сивоок .. відвів побратима трохи вбік, далі від крикняви й штовханини (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. крикнява — КРИ́КНЯВА, и, ж., розм. Крик багатьох людей; шум, галас, гамір. Крикнява тим часом стихала… (Коцюб., І, 1955, 236); Те птаство, що літає й ховається у вітті, лишає по собі безліч пісень, і висвистування, і цвірінькання, і крикняву (Загреб., Шепіт, 1966, 220). Словник української мови в 11 томах
  5. крикнява — Кри́княва, -ви ж. Крикъ многихъ голосовъ. Там така крикнява, свиснява. Харьк. Левч. 62. Словник української мови Грінченка