кровопій
КРОВОПИ́ВЕЦЬ зневажл. (жорстока, люта, жадібна до вбивств людина; той, хто мучить, виснажує морально), КРОВОПИ́ВЦЯ зневажл., КРОВОЖЕ́Р зневажл., ВАМПІ́Р зневажл., КРОВОПІ́Й зневажл., П'Я́ВКА зневажл. Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти насильників, лихварів, кулаків і всяких великих, середніх і малих п'явок і кровопивців (В. Еллан); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? Кровопивця твій Ромась! (Л. Первомайський); Нам кровожерів нещадно скарати (П. Дорошко); (Любов:) Я не хочу бути вашим злим духом, вашим вампіром (Леся Українка); Сказано — кровопій людський (Панас Мирний); — Бог тебе покарає за нашу кривду, ти, п'явко людська! — крикнула, заходячися від сліз, Прачиха (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровопій — кровопі́й іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- кровопій — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- кровопій — -я, ч., зневажл., рідко. Те саме, що кровожер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровопій — КРОВОПІ́Й, я, ч., зневажл., рідко. Те саме, що кровоже́р. – А чого ж ті сімдесят п'ять рублів дали? – спитала Христя. – Щоб ті кровопії не дали! Вони знають, де раки зимують: не на молоці, то на сироватці своє здобудуть! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- кровопій — КРОВОПІ́Й, я, ч., зневажл., рідко. Те саме, що кровоже́р. Сказано — кровопій людський [Грицько]! (Мирний, III, 1954, 26). Словник української мови в 11 томах
- кровопій — Кровопій, -пія м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський. Мир. Пов. І. 131. Словник української мови Грінченка