кровотечний

КРИВА́ВИЙ (з крові, з кров'ю), КРОВ'ЯНИ́СТИЙ, КРОВ'ЯНИ́Й, КЕРВА́ВИЙ діал.; ЗАКРИВА́ВЛЕНИЙ (залитий, просякнутий кров'ю); КРОВОТЕ́ЧНИЙ (КРОВОТОЧИ́ВИЙ) (про рану). А від плеча і до плеча Кривава борозенка, Убито хлопця сурмача Івана Морозенка (А. Малишко); Через всю праву щоку у неї палала кров'яна смуга (П. Козланюк); Він важко дихав, і кров'яниста піна.. пузирилась йому в куточках губів (О. Гончар); Під гострими зубцями пилки.. лежала понівечена й закривавлена рука (А. Шиян); Кровотечна (кровоточива) рана.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровотечний — кровоте́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кровотечний — -а, -е. Такий, з якого витікає, тече кров. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кровотечний — КРОВОТЕ́ЧНИЙ, а, е, фізіол. Такий, з якого сочиться, витікає кров; схильний до кровотечі. При кровотечі у вигляді струменя треба перетиснути кровотечну судину вище місця поранення, накласти джгут на 5–10 см вище рани... Словник української мови у 20 томах
  4. кровотечний — КРОВОТЕ́ЧНИЙ, а, е. Такий, з якого витікає, тече кров. На кровотечні рани прикладають шматочки.. квіток нагідок, змішаних порівну з листками полину (Лікар, рослини.., 1958, 40). Словник української мови в 11 томах