1. Словник синонімів української мови

кропива

КРОПИВА́, ЖАЛИ́ВА розм. Під парканами, між торішніми сухими стеблами, вже росла і зеленіла кропива (М. Томчаній); В глухому та вузенькому проулкові, що буйно заріс бур'янами та жаливою, ніколи не буває сонця (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кропива — кропива́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кропива — Жалива. Словник синонімів Караванського
  3. кропива — [кропиева] -ви, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. кропива — -и, ж. Трав'яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Водяна кропива — те саме, що кушир. Собача кропива — багаторічна медоносна та лікарська рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кропива — КРОПИВА́, и́, ж. Трав'яниста рослина родини кропивових, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. кропива — Поширена на всій земній кулі рослина родини кропивових; її волоски завдяки наявності мурашиної кислоти мають жалкі властивості; в Україні 2 види: к. дводомна — багаторічна, вис. Універсальний словник-енциклопедія
  7. кропива — доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т. ін.) поросла́ (заросла́) до чого, куди. Неможливо повернутися, добратися куди-небудь, досягти чогось бажаного. Була я щаслива, але терном поросла моя дорога до того щастя (І. Фразеологічний словник української мови
  8. кропива — Кропи́ва́, -ви́, -ві́; -пи́ви, -пи́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кропива — КРОПИВА́, и́, ж. Трав’яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур’ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Шевч., II, 1953, 317); Віра.. Словник української мови в 11 томах