кропива

доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т. ін.) поросла́ (заросла́) до чого, куди. Неможливо повернутися, добратися куди-небудь, досягти чогось бажаного. Була я щаслива, але терном поросла моя дорога до того щастя (І. Нечуй-Левицький); Клену щоденнеє життя, Та тільки в храм святий і стежка кропивою Вся поросла: немає вороття! (Дніпрова Чайка). доро́га те́рном та ожи́ною заросла́. — Здається мені, що до моєї матінки й дорога терном та колючою ожиною заросла,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) опе́чений (рідше обпе́чений). 1. Дуже збуджений, сердитий, переляканий і т. ін. Сагайдачний, як опечений, забігав по кімнаті (З. Тулуб); В цій контратаці бійці мали славну перемогу... Німці бігли од них як опечені (О. Довженко). 2. зі сл. схопи́тися, ско́чити і т. ін. Швидко, різко, несподівано, відразу і т. ін. Мірошник, як опечений, скочив з канапи (І. Нечуй-Левицький); Прокидаюсь од чийогось доброго штурхана. Як опечений, схоплююсь і спочатку нічого не розумію (П. Колесник); Він перший і побачив (коваля) у вікно. Схопився, як опечений, .. боязко подався лавою поза столом (А. Головко); Друцький, як опечений, схопився на ноги. Перед ним стояло якесь страховисько (А. Кащенко); Раїса, мов опечена, скочила з постелі й застукала в вікно (М. Коцюбинський); Він схопивсь, ніби опечений, протер очі, позіхнув і пішов вмиватись (І. Нечуй-Левицький); Графиня шарпнулась, наче опечена. Вона ще не розуміла, в чому річ (О. Донченко); Його жінка, як обпечена, схопилася з місця (Панас Мирний). мов кропиво́ю попе́чений. Гава, під впливом тих слів, мов кропивою попечений, і собі ж схопився на рівні ноги (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кропива — кропива́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кропива — Жалива. Словник синонімів Караванського
  3. кропива — [кропиева] -ви, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. кропива — -и, ж. Трав'яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Водяна кропива — те саме, що кушир. Собача кропива — багаторічна медоносна та лікарська рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кропива — КРОПИВА́, и́, ж. Трав'яниста рослина родини кропивових, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. кропива — Поширена на всій земній кулі рослина родини кропивових; її волоски завдяки наявності мурашиної кислоти мають жалкі властивості; в Україні 2 види: к. дводомна — багаторічна, вис. Універсальний словник-енциклопедія
  7. кропива — КРОПИВА́, ЖАЛИ́ВА розм. Під парканами, між торішніми сухими стеблами, вже росла і зеленіла кропива (М. Томчаній); В глухому та вузенькому проулкові, що буйно заріс бур'янами та жаливою, ніколи не буває сонця (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
  8. кропива — Кропи́ва́, -ви́, -ві́; -пи́ви, -пи́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кропива — КРОПИВА́, и́, ж. Трав’яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур’ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Шевч., II, 1953, 317); Віра.. Словник української мови в 11 томах