1. Словник синонімів української мови

круглуватий

КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Яновський); Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (І. Нечуй-Левицький); Он — наче келихи на дорогий шампан, Гриби, що лійками Їх звуть серед селян; Високі ковпаки — як кубків дно кругляве (М. Рильський); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (О. Ільченко); Дністро вливався в закруглений лиман (І. Нечуй-Левицький); Якась тиха задумана усмішка опускала куточки його темних заокруглених уст (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круглуватий — круглува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. круглуватий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  3. круглуватий — -а, -е. Трохи заокруглений; круглястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. круглуватий — КРУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи заокруглений, наближений до круглої (у 1 знач.) форми. Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (І. Нечуй-Левицький); Дмитро Холод помітив на круглуватому Логвиновому обличчі легке хвилювання (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. круглуватий — Круглува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. круглуватий — КРУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи заокруглений; круглястий. Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (Н.-Лев., II, 1956, 416); Дмитро Холод помітив на круглуватому Логвиновому обличчі легке хвилювання (Епік, Тв., 1958, 30). Словник української мови в 11 томах