крутар

ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.; ШАРЛАТА́Н (неук, невіглас, що видає себе за фахівця); ШУ́ЛЕР (картяр, який у грі користується нечесними прийомами). Шахраї-підрядчики одним махом відкуповувалися тут від гріхів (О. Гончар); Я віднині не крутій, Легкий хліб шукать доволі, Буду з вами, буду в полі! (С. Олійник); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями типу Рольфа Фінка, сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (П. Загребельний); Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик); (Петро:) Я не плутяга, щоб чужим добром живитись (Панас Мирний); — Ніколи б до такого не додумався! Ви — геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви... (В. Собко); (Жандарм:) Але се одно скажу тобі, небоже: ти на крутаря не вродився (І. Франко); Він ішов з відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з.. непоправним шарлатаном (І. Нечуй-Левицький); Лікарша мішає карти, як шулер перед гарячою грою (І. Ле). — Пор. 1. обма́нник, 1. пройди́світ.