крутивус
ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Гончар); — Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже, сміючись, Сомко (П. Куліш); (Горпина:) Може, на мене задивиться який кожум'яцький прудивус (І. Нечуй-Левицький); Залишив свою мовчазність і сивий суворий вусач (Я. Баш).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крутивус — крути́ву́с іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- крутивус — -а, ч., розм. Джигун, чепурун із хвацько закрученими вусами; прудивус. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крутивус — КРУТИ́ВУС, а, ч., розм. Франт, чепурун із хвацько закрученими вусами; прудивус. На підкасканих губах молодиці, які так і надили до себе крутивусів, з'являються глузи (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- крутивус — КРУТИ́ВУ́С, а, ч., розм. Франт, чепурун із хвацько закрученими вусами; прудивус. Словник української мови в 11 томах