кряча

КАЧЕНЯ́ (маля качки), КАЧА́, КРЯЧА́ розм., ВУТЯ́ діал., ВУТЕНЯ́ діал., ТА́СЯ дит.; ЧИРЯ́ (маля дикої качки). За городом качки пливуть, Каченята крячуть (пісня); На подвір'ї повно качат, курчат та кролят (О. Гончар); Трапляється, батьку, що кряча мале ловить рибку краще, ніж стареє (М. Максимович); Сіре вутя, Ой, сіре вутя, Ой, на морі ночує (пісня); (Дружки:) Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Ой лугами йдеш, берегами йдеш — Пасуться тасята, ой, пасуться тасята (пісня); Невидимі крила чирят пролопотіли над верховіттям дерев (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кряча — кряча́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. кряча — -ати, с., розм. Те саме, що кача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кряча — КРЯЧА́, а́ти, с., розм. Те саме, що кача́. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще, ніж стареє (Сл. Б. Грінченка); – А чи скоро крячата вилупляться? – нетерпілось Олі. – Уже скоро, – заспокоювала мама (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. кряча — КРЯЧА́, а́ти, с., розм. Те саме, що кача́. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще, ніж стареє (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. кряча — Кряча, -ча́ти с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84. Словник української мови Грінченка