крякнути
КВА́КАТИ (про жаб — уривчасто кричати), КУ́МКАТИ, КРУ́МКАТИ, КРЕКТА́ТИ, КРЕКОТА́ТИ підсил., КРЯ́КАТИ, РЕ́ХКАТИ діал. — Док.: ква́кнути, ку́мкнути, кру́мкнути, кря́кнути. (Горнов:) Жаби квакають (М. Кропивницький); На ставку кумкали жаби (Н. Рибак); На озері крумкають жаби (В. Кучер); В ставку голосно кректали жаби (М. Коцюбинський); Жаби крекочуть — на сухоліття (К. Гордієнко); А жаби крякают, гудуть (Т. Шевченко).
КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути (кру́кнути), кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В. Сосюра); Над парками на київських кручах кружляло, каркаючи, гайвороння (Ю. Смолич); Галок, крюків, ворон сила На стрісі зібралось! Крюкають, кавкають, мекечуть Всіма голосами (П. Гулак-Артемовський); Кавкає, як ворона, а хитрий, як чорт (М. Номис).
КРЯ́КАТИ (про качок — кричати, видавати звук "кря-кря"), КА́ХКАТИ, КРЕКТА́ТИ, КРЕКОТА́ТИ. — Док.: кря́кнути, ка́хнути. Там крижні крякають у ситняках (М. Рильський); В очеретах лякливо кахкали лиски (О. Досвітній); Звуки, що їх давала помпа, були подібні, ніби кректала качка (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- крякнути — кря́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- крякнути — -ну, -неш, док. Однокр. до крякати 1), 3-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- крякнути — КРЯ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до кря́кати 1, 3, 5. Крякнула ворона на весь рот та й упустила рака в море (О. Стороженко); А у степу ж ні гаю, ні ліщинки. То крякне крук, то коник заірже. Спеклося літо. Спека. Ні дощинки. Словник української мови у 20 томах
- крякнути — КРЯ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до кря́кати 1, 3-5. Крякнула ворона на весь рот та й упустила рака в море (Стор., І, 1957, 29); Починало вже зоріти, Качка крякнула (Щог., Поезії, 1958, 291); Налив [Матюха Якову] у склянку «первака».. Словник української мови в 11 томах