кріпаччина

КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини. Але є в нашому селі така земля, яка ніколи не належала Стадницьким, але вони захопили її (М. Стельмах); Повернувся Наливайків побратим Іван до рідного краю, навідався за Путивль. І знову поклявся продовжити боротьбу народу проти кріпосництва (І. Ле); Це було ще за панщини (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпаччина — кріпа́ччина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кріпаччина — -и, ж., іст. Те саме, що кріпацтво 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпаччина — КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Панас Мирний); Шевченко виступав за .. знищення кріпаччини і повалення самодержавства (П. Словник української мови у 20 томах
  4. кріпаччина — Кріпа́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кріпаччина — КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Мирний, IV, 1955, 213); Шевченко виступав за революційне знищення кріпаччини і повалення самодержавства (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37). Словник української мови в 11 томах