1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кріпаччина

кріпа́ччина

-и, ж., іст.

Те саме, що кріпацтво 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпаччина — кріпа́ччина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кріпаччина — КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Панас Мирний); Шевченко виступав за .. знищення кріпаччини і повалення самодержавства (П. Словник української мови у 20 томах
  3. кріпаччина — КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини. Словник синонімів української мови
  4. кріпаччина — Кріпа́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кріпаччина — КРІПА́ЧЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що кріпа́цтво 1. Саме знялась кріпаччина (Мирний, IV, 1955, 213); Шевченко виступав за революційне знищення кріпаччини і повалення самодержавства (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37). Словник української мови в 11 томах